Велика справа маленької жінки
Ті, хто знає Цибрій Марію Геннадіївну, називають її «наша Марійка». Вона завжди привітна, всміхнена, відкрита до спілкування та допомоги.
Коли почалася війна, вона разом з двома синами, Микитою та Даніїлом, учнями Харківського ліцею № 112 Слобідського району, виїхала з Харкова. Рятуючи життя дітей, вона думала про тих, хто на передовій захищали незалежність України.
Пані Марія об’єднала своїх дітей, друзів, їх дітей, друзів своїх дітей ідеєю підняття бойового духу наших захисників: вони малювали, робили оберіги, знімали патріотичні відеороліки.
Хтось може сказати: «Навіщо? Краще донатити!».
Але прочитавши фрагмент з одного листа, який отримала Марія Геннадіївна, розумієш, що все, що вона разом з однодумцями робила та робить, дуже важливо. «Доброго дня, Марійка. Дуже вдячні вам за подарунки. Це послання з мирного життя, яке зігріває нас в рідкі моменти тиші, дає сили для бою, підтримує бойовий дух та віру в ПЕРЕМОГУ!».